Парк Володимирська гірка — візитна картка Києва. Стародавня назва цієї гори - Михайлівська, походить від назви Михайлівського Золотоверхого монастиря, заснованого тут ще у 1108 р. Довгий час гора була практично лисою, дерева тут не росли. Тільки в 1840 р. на замовлення мерії міста на горі почалося створення парку - військовий інженер Лешевський розробив проект благоустрою крутих схилів, спланував верхню і нижню тераси. Верхня розташована на рівні Михайлівського монастиря, середня призначалася для монумента князя Володимира, а нижня представляла собою огибающую підніжжя гори від Хрещатика до Подолу. У 1853 р. відбулося урочисте відкриття величного пам'ятника святому Володимиру, що хрестив Русь. З тих пір гірка стала називатися Володимирською. Володимирська гірка стала першим у Києві безкоштовним парком для всіх бажаючих, інші парки були обнесені огорожею і в них пускали виключно за гроші. І якщо інші міські сади відвідували тільки з початком теплих весняних днів, то з оглядового майданчика Володимирської гірки краси споглядали цілий рік. Знаменита ажурна альтанка на Володимирській гірці з'явилася завдяки московському купцеві Василю Кокореву, мільйонерові і нафтовому магнатові. Під враженням від краси Києва, він у 1863 р. пожертвував київським властям 100 рублів для облаштування альтанки на верхньому обриві гори. Гроші поклали в банк на тимчасове зберігання і чомусь забули про них на багато років. А коли згадали, то грошей вистачило на цілих 2 - одна на верхньому оглядовому майданчику Володимирської гірки, а друга під Андріївською церквою. У 1900-х роках на Володимирській гірці з'явилося нововведення - Михайлівський електричний підйомник, який зараз називають фунікулером. У 1902 році на Володимирській гірці з'явилася ще одна визначна пам'ятка - круглий павільйон, усередині якого демонструвала панораму «Голгофа» яка представляла собою сцену розп'яття Христа. Через півтора роки роботи в Києві панораму перевезли до Одеси, а потім до Харкова, пізніше вона знову повернулася до Києва. Після революції будинок панорами розібрали, а частини полотна передали в Київський художній інститут для живопису студентів. В наші дні парк Володимирська гірка як і раніше залишається улюбленим місцем відпочинку городян і гостей Києва.