Колишній домініканський костел Св. Катерини Олександрійської разом із римо-католицькою парафією заснував король Владислав Ягайло на початку XV століття. Це - найстаріший мурований храм Мостиськів. Відомо, що вже у 1603 році мурований костел існував і був вже старим. На початку XVII століття отці-домініканці добудували храм і провели його ремонт. В той час велику пошану у прихожан здобув образ Матері Божої Сніжної. У 1631 році домініканці з Кракова передали до костелу реліквії святих, а через два роки головний вівтар храму поповнився образом Св. Катерини. Наступна реконструкція храму відбулася у 1705 році, а наприкінці 1788 року австрійський Уряд закрив святиню. Храм продали і невдовзі перетворили на сіносховище. Лише майже через 100 років храм знову викупила релігійна громада і провела в ньому ремонт. У 1879-1881 році весь комплекс колишнього домініканського монастиря передали ордену редемптористів, які прибули до Мостисків з Англії. У 1880 році відбулося повторне освячення костелу і з того часу він працював, як філіальний. У 1883 році освятили вівтар Матері Божої Неустанної Допомоги, розмістивши в ньому чудотворну ікону з Риму, написану майстром Роденом і освячену папою Левом ХІІІ. У 1902 році при переосвяченні храму надано новий титул "Св. Катерини та Матері Божої Неустанної Допомоги". Після Другої світової війни костел закрила радянська влада, а отці-редемптористи у 1946 - 48 роках виїхали до Польщі, вивізши із собою до монастиря в Тухові чудотворний образ. Храм було повернено редемптористам і повторно освячено у 1991 році. У 1996 році закінчили ремонт святині і повернули до неї з Польщі частину костельного майна, у тому числі і чудотворну ікону. У 2001 році її короновано папою Іваном Павлом ІІ. Наступного року костел оголошено Санктурарієм Матері Божої Неустанної Допомоги.