Городище в с. Зимне - одне з найбільш ранніх укріплених поселень на землях слов'ян в період раннього середньовіччя (6-9 ст.). Городище розташоване на півострові серед заболоченої заплави річки Луги в декількох кілометрах від м. Володимир-Волинський. Круті схили півострова полегшували його захист, і тому це місце здавна було обжите людьми. В результаті тривалих розкопок тут були виявлені і досліджені залишки двох поселень племен епохи міді, що прийшли на зміну одне одному (III тисячоліття до н. е.), поселення Ранньозалізного періоду (4-3 ст. до н. е.), та ранньослов'янське городище (6-7 ст. н. е.) празько-корчацької культури, залишки слов'янського ремісничого центру 6-7 ст.; зброя, сліди ковальського та ливарного виробництва. Зимненське городище було осередком племінного союзу дулібів. Воно належить до ареалу найбільшої слов'янської культури раннього середньовіччя, поширеної від Дніпра до Заале. Це празька культура, яка на території України існувала в межах локального варіанту Корчак. У плані городище має форму неправильного трикутника довжиною 135 м, найбільшою шириною в південно-східній частині 65 м, найменшою в північно-західній - 14 м. Загальна площа укріпленої частини - приблизно 0,45 га. Розкопки городища показали, що воно було захищене частоколом і стіною з покладених одна на одну дерев'яних колод, закріплених вертикальними стовпами. В систему укріплень входили також три вежі і велика дерев'яна споруда, прибудована до стіни з внутрішньої сторони. На території городища було знайдено зброю і елементи військових обладунків. Як свідчать знахідки виробів і знарядь праці, в межах укріплень розвивалися ремесла: косторізне, ковальське, ювелірне. Зокрема, тут виготовляли бронзові, срібні та залізні прикраси: браслети, пряжки (одна з них за формою нагадує птаха). Приблизно в середині 7 ст. н. е. городище, повністю знищене аварами, перестало існувати. Як припускають історики, частина жителів Зимнього після руйнування городища вибрала для нового поселення місце, на якому тепер знаходиться місто Володимир-Волинський.