Назва:Село Стадниця Статус :Село Тетіївського району центр сільської ради. Розташування:Розташоване за 18 км. від м.Тетіїїв Населення: 785 чол. Площа: 411 га. Водойми:Стадницький став Рік заснування: 1600р. Історична довідка: За переказами, тут випасались великі табуни (стада) диких коней, тому й населений пункт, який тут виник згодом стали називати Стадницею. Наприкінці ХХVIIст. Село опинилося у володінні польсько-литовського князя Сангушко, згодом перейшло у володіння Ледуховських, а ще пізніше стало власністю Острозьських. У 1797 році Стадниця була куплена Вікентієм Рогозінським,багатим поміщиком. Згодом все багатство пана Вікентія Рогозінського перейшло у володіння внука Ернеста Антоновича Рогозінського. В 1911 році Ернест Антонович Рогозінський побудував у селі невелику ґуральню. Ця ґуральня збереглася до наших часів,як потужне промислове підприємство. У 1917р. Ернест Рогозінський втік закордон,залишивши свій маєток. У 1923 році в цьому маєтку розмістилася сільськогосподарська комуна. З 1928 по 1935 рік у Стадниці (в одному з будинків колишнього маєтку пана Рогозінського) працював зоотехнікум свинарства, що готував спеціалістів сільського господарства. Пізніше на базі зоотехнікуму працювала автошкола, що готовила висококваліфікованих водіїв. Голодомор 1932-1933 рр, забрав близько 365 життів. В пам’ять про цю трагедію, в селі Стадпиця в 1992 році було встановлено на сільському цвинтарі пам’ятний знак жертвам голодомору. У 1941р. 267 жителів села пішли воювати з німецько-фашистськими загарбниками. З них 132 воїни не повернулись до своїх домівок. Після закінчення війни село почало швидко відбудовуватись. У 1952 році в селі було відкрито середню школу. Спочатку вона розмістилась у будинку колишнього маєтку пана Рогозінського. Згодом у 1974 року була побудована середня школа на 500 місць, яка працює і нині.У селі також діють медичний пункт,бібліотека. На території сільської ради знаходяться Орнітологічний заказник «Стадницький став»,та гідрологічний заказник «Бабині Лози»