Будівлю за старою традицією називають "будинком Мазепи". Будинок дійсно був споруджений під час знаходження у влади Івана Мазепи, хоча до самого гетьману відношення не має. C кінця 17 ст. садиба з кам'яним будинком належала роду Сичевських. У 1787 р. її власником став київський купець К. А. Усович, після смерті якого садиба була продана за борги, потім ще перепродувалася і нарешті в 1810 р. перейшла у власність купця І. П. Покровського, який надбудував другий поверх з балконом ( невідомий архітектор надав будові риси класицизму). Від Покровського будинок успадкувала його дочка, сім'я якої проживала тут до революції. Ця давня кам'яна будова є унікальною, чудом збереженим пам'ятником архітектури українського бароко козацького періоду. Розміри будівлі, її великі підвали, будівельний матеріал говорять про те, що побудувати його могли люди, які мали значні кошти. За радянський час будинок був перетворений в комунальні квартири. Тільки в 1985 р. його мешканці були переселені в нові впорядковані квартири, будинок включений в план реставраційних робіт як пам'ятник архітектури. У 1993 р. в будинку організований Музей гетьманства. У своїх фондах музей має багато унікальних експонатів - зразків козацького зброї ХVII-ХVIII ст., Предметів українського народного побуту, книжкових видань, документів і фотодокументів, творів мистецтва. До раритетів музейного зібрання належать: портрет Богдана Хмельницького, родова печатка Павла Скоропадського, предмети родини Скоропадських, портрет Івана Мазепи (18 ст.), Грошові знаки часів УНР, орден - Хрест С. Петлюри, срібна медаль на честь Головного Отамана військ УНР, загранічний паспорт дружини та доньки С. Петлюри, та ін. У залах Музею працює постійно-діюча експозиція "Гетьман Іван Мазепа".