Церква київської лютеранської громади. У 1812 р. закладена дерев'яна кірха з будинком пастора, присвячена Св.Катерини. У 1819 р. у ній встановили орган. У середині 19 в. лютеранська громада помітно збільшилася, виникла потреба в новій споруді. На гроші одновірців з усієї Росії в 1855 р. на цегляному фундаменті старої кірхи звели кам'яний будинок у формах псевдоготики з рідкісною акустикою. У роки радянської влади тут деякий час розташовувався клуб войовничих атеїстів, різні організації. У 70-ті роки споруду було реконструйовано і її передали для Музею народної архітектури та побуту України. Скромна експозиція дала початок найбільшому за площею і незвичайному за змістом музею, який знаходиться біля села Пирогів. Закрита в 1938 р. Після реконструкції відкрита в 2000 р. З Німеччини привезені два дзвони, орган, вівтарне розп'яття, встановлено систему "інтелектуального будинку", що виконує комплекс функцій з енергозабезпечення, освітлення, охорони.