Руїни давньогрецького міста на південній околиці с. Парутине, на березі Бузького лиману. Ольвія Понтійська була одним з чотирьох найбільших античних полісів у Північному Причорномор'ї, проіснувавши протягом тисячоліття - з VI ст. до н.е. до IV ст. н.е. Була заснована переселенцями з м. Мілета, перевалочним пунктом для яких послужив о. Борисфен (Березань). Згадується в "Історії" Геродота. Найбільшого розквіту досягла в еллінський період (до I ст. Н.е.), потім була римською провінцією, поки не зникла під натиском гунів. Знайдено головний вівтар (теменос), центральна площа (агора), фундаменти храмів і житлових будинків, склепи знатних жителів, фрагменти цитаделі, оборонних стін і воріт, дороги і т.д. У 1926 р. територія оголошена державним заповідником. Зараз це Національний історико-археологічний заповідник "Ольвія". У приміщенні старого маяка відкрито музей.