Меморіальний комплекс, зведений у пам'ять про загиблих жителів міста в роки Другої Світової війни. На вершину пагорба, де поховано майже тисячу воїнів, ведуть тераси, викладені гранітними блоками. Насипну частину пагорба ограняет меморіальна гранітна стіна з іменами жителів міста, які полягли в боях. На підпірної стіни знаходиться 5 бронзових барельєфів, які розповідають про важкі часи війни. На першому зображені ополченці 1941 року, на другому - бій з фашистами. У центрі барельєфа - фігура молодого бійця, який падає в пшеницю вражений кулею. На третьому барельєфі показана штикова атака радянських воїнів, на четвертому - як у вбитого прапороносця товариш підхоплює прапор. На п'ятому - увічнені представники всіх родів військ Радянської Армії. Авторами проекту меморіального комплексу були скульптори Г. Н. Кальченко (народна художниця УРСР, заслужений діяч мистецтв УРСР, лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка), Е. М. Кунцевич (співавтор, заслужений діяч мистецтв УРСР) і Б. П . Микитенко, архітектори А. Ф. Іващенко та О. С. Ренькас. Гіпсову фігуру Вітчизни-Матері відливали в ремонтному цеху Виробничого об'єднання "Азот". У центрі величезної меморіальної площі знаходяться могили 5 Героїв Радянського Соююзу: В. М. Молотковая, В. П. Поднєвіча, І. О. Онопрієнка, Ф. Ф. Лазарєва, С. А. Чалова. Місцем для будівництва було обрано Замкову гору. На цьому місці знаходилося давньоруське городище і залишки Черкаської фортеці, а також Свято-Троїцька церква. Усі архітектурні та археологічні пам'ятники були повністю знищені в 1977 р. при будівництві монумента. З вершини відкривається широка панорама Кременчуцького водосховища. У 2009 році черкащанані по-новаторському (першими в країні) відмовилися від "вічного" вогню на газі на користь штучного полум'я, яке імітує справжній вогонь. Відтепер електричний вічний вогонь у руці Матері-Батьківщини горітиме цілодобово.