Мезинський національний природний парк був створений в 2006 р. на базі ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Ріхловская дача" (789 га), ландшафтних заказників місцевого значення "Мезинська Швейцарія" (154 га), "Урочище Криничне" (7 га), "Жуків яр "(118 га)," Змеевщіна "(247 га)," Свердловський "(159 га), ботанічного заказника" Дубравка "(742 га). Парк створено з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Полісся. Загальна площа парку становить 31035,2 га, з яких 8543,9 га надаються парку в постійне користування. У центральній і північній частині Мезинського національного парку на схилах ярів і балок переважають дерново-підзолисті супіщані і суглинисті грунти, а також сірі опідзолені суглинкові грунти на лесовидних суглинках. Південна і західна частини парку в заплаві р.. Десна заболочені. На території парку протікають р. Десна з невеликими правобережними притоками - річками Студінка, Кріста, Головесня, Хвостінка. У заплаві р.. Десни збереглося багато стариць і озер, серед яких найбільшим є озеро Хатинь, площею 50 га. Болота займають незначні площі і розташовані на півночі парку двома невеликими масивами. У парку живуть 149 видів хордових тварин: 25 видів риб, 9 - земноводних, 3 - плазунів, 93 - птахів та 19 - ссавців. З рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, тут відмічено 24 види: дозорщік-імператор, вусач мускусний, джміль пахучий, кордулегастер кільчастий, махаон, стерлядь, мідянка, пугач, лелека чорний, журавель сірий, змієїд, лунь степовий, горностай, видра річкова, борсук, норка європейська і ін Окрім унікальних природних комплексів та об'єктів, на території парку знаходиться близько 50 пам'яток археології. Серед них всесвітньо відома Мезинська палеолітична стоянка, вік якої нараховує майже 20 тисяч років.