Величезний і величний Свято-Троїцький собор - єдиний в Україні дев'ятибанний дерев'яний храм. Побудований у 1775-1780 рр. за наказом останнього кошового отамана Запорізької Січі П.Калнишевського коштом Війська Запорозького. Складну 9-зрубну конструкцію склав із 559 колод без жодного цвяха майстер-самоучка з Нижніх Водолаг Харківської губернії Я.Погребняк, змайструвавши спочатку макет. Керував будівництвом полковник Самарської Паланки А.Головатий. Після пожежі 1855 року собор відновили в колишньому вигляді. Збір коштів на реставрацію проводив видатний історик Д. Яворницький. На поч. XX ст. до оригінальних дерев'яних фриз ручної роботи було додано розпис олійною фарбою в куполах. У 1930 р. храм був закритий, використовувався як зерновий склад. Служби поновлювалися в період з 1942 по 1963 р., потім у приміщенні розмістили Історико-краєзнавчий музей. У 1988 р. собор повернули віруючим, хоча до останнього часу архітектурний пам'ятник використовувався Дніпропетровським художнім музеєм для експозиції відділу декоративно-прикладного мистецтва. Тут зберігається список ікони Самарської Божої Матері, оригінал якої пропав на поч. XX ст.