• Стеження
  • Карта для сайту
  • Додати шар даних
    • Інше
        • Інше
          • Українська
          • English
          На жаль, нічого не знайдено, спробуйте змінити запит
            Маршрут
              Загальна дистанція
              • У зворотньому напрямку
              • Покращити маршрут
              • Показати початковий маршрут
              Стеження
              Вказане ім'я чи код пристрою не знайдено
                  Профіль висот
                  Для перегляду висот необхідна наявність на карті хоча б однієї з ліній — лінії маршруту або лінії відстаней.
                  Повідомити про помилку
                  Перемістіть мітку на адресу, вулицю, організацію чи інше місце де ви помітили помилку. Опишіть її декількома реченнями та натисніть "Повідомити". Також буде передано стан карти, відстань та маршрут.
                  • Відкрити документ для друку
                  • Завантажити документ
                  Спробуйте перетягти файл з даними сюди, якщо ваш баузер не підтримує таку функцію ви можете завантажити його, або вставити як звичайний текст. Підтримуються формати GeoJSON, NMEA, GPX та частково KML
                  • Вибрати файл
                  • Вставити як текст
                  • Показати
                  700px
                  350px
                  • Копіювати
                  <% console.log(hcard) %>
                  Піп Іван (Чорна гора)
                  Піп Іван (Чорна гора)
                  Одна з найвищих вершин Українських Карпат, з висотою 2020,5 м. Розташована на південно-східному кінці головного хребта масиву Чорногора, на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. На вершині гори знаходяться руїни польської астрономо-метеорологічної обсерваторії, частково відновлені для туристичних потреб і відомі під сучасною популярною назвою "Білий Слон". За місцевими переказами Верховинського району Івано-Франківської області, свою назву гора дістала від скелі на вершині, яка нібито нагадувала священика. Нині скеля не існує. За іншими фольклорними джерелами, назва гори походить від вітру, який там попіває (поспівує) — через це місцеві гуцули називають гору Попіван. Є припущення, що нібито у 30-х роках ХХ ст. існував проект перейменування гори Піп Іван на «Розспєваний», однак не був здійснений. Водночас, на думку завідувача кафедри загального і слов'янського мовознавства Національного університету "Києво-Могилянська академія" Лучика В.В., сучасна назва — волоського походження від поширеного в Румунії топоніма pоріnа ("вершина, вища від інших; ґорган нерівний"), перетворення в україномовному середовищі на "Попіван", написання якого разом у такому разі є невипадковим. Водночас, інша назва гори "Чорна Гора", або "Чорногора" (остання поширюється на весь гірський масив) має прозору етимологію, пов’язану з темним кольором вершини та супровідним уявленням про чорне як "нечисте, темне, зле", що має язичницькі витоки. За словами Єшкілєва, ще за часів гето-фракійського царства Чорна Гора була місцем паломництва сповідників індоєвропейського культу бога Тангри, відомого також як бога-творця з двома обличчями. В карпатських легендах ця двоїстість Тангри відобразилася в історії про космічну битву Білобога і Чорнобога — персоніфікацій вселенських Сил Добра і Зла. Ще дотепер в селі Дземброня і у навколишніх селах існує звичай посвяти семирічних хлопців на Чорній Горі. Цей ритуал має захисну символіку. В давні часи вважалося, що саме на Чорній Горі верховне божество бере під свій захист молодих жерців. Гуцульська назва гори — Попіван - пов'язана, як подейкують старі люди, з тим, що під час священного самозаглиблення жерців вони чули голоси предків і богів, які "попівали" (наспівували) через вітер. В 1938 році на горі було збудовано одну з кращих в Європі метеоастрономічну обсерваторію, за допомогою якої поляки контролювали повітряний простір на кордонах з Румунією і Чехословаччиною. Ця циклопічна споруда була збудована якраз на місці давньоязичницького скельного жертовника. Кажуть, що скеля над жертовником мала пірамідальну форму і використовувалася волхвами для астрономічних і календарних спостережень. Руїни обсерваторії часто і зараз відвідують мольфари і самодіяльні метафізики, котрі стверджують, що й в наші часи це "місце Сили" дає обраним потужний енергетичний заряд. В день літнього сонцестояння (на Івана Купала) місцеві горяни традиційно відвідують священну гору своїх предків. Вважається, що трави, зібрані на схилах гори у цей день, мають надприродні лікувальні та містичні властивості. Деякі ентузіасти карпатської магії переконані, що існує закритий для непосвячених клановий ковен жерців-гуцулів (так званих "непростих"). В них, буцімто, є інформація, що ритуали посвяти у повноважні адепти також пов'язані саме з містеріями Чорної Гори. У передсвітанковий час у визначені дні "непрості" піднімаються на гору і при сході Батька-Сонця (білого обличчя Тангри-Громовика) співають гімни та виконують містичні обряди посвяти в адепти-"непрості".
                  poi_monument_of_nature
                  24.627763570094025,48.045511083539886
                  24.627763570094025,48.045511083539886,24.627763570094025,48.045511083539886