Монастир документально відомий з 1566 р. як освячений в ім'я свв. Флора і Лавра. Головний храм монастиря - Вознесенський собор - побудований в 1722-1732 рр. Решта храмів монастиря, келійні корпуси та інші будівлі побудовані в 19 ст. (після пожежі 1811 р.). До 1917 р. в обителі було 5 кам'яних храмів. 3-ярусна дзвіниця зі Святою брамою в нижньому ярусі з'явилася в першій половині 18 ст Спочатку два верхні яруси були дерев'яними. У 1821 р. при реконструкції дзвіниці після пожежі її виконали повністю кам'яною. У 1870 р. при обителі за власні кошти було відкрито училище для дівчаток з бідних сімей різних станів. З кінця 19 ст. тут існували богадільня (до 1918 р. на повному монастирському забезпеченні знаходилися 100 чол.) і лікарня на 10 ліжок. У 1929 р. монастир був закритий. У 1934 був зруйнований храм Святої Трійці на кладовищі монастиря. У 1942 р. монастир відкрився і більш радянською владою не закривався. Але в 1960 р. були відібрані Казанський храм (перебудований під пошивний цех), Воскресінський і трапезний храми (для майстерні по реставрації ікон об'єднання «Укрреставрація») і багато келійних корпусів.