Колишній Жовтневий палац. Раніше - головний корпус Інституту шляхетних дівиць. Після смерті архітектора будівлю закінчував його син, Олександр Беретті. Фасад триповерхового корпусу прикрашали вівтарі католицької церкви Богоматері (на першому ярусі) і православної св.Олександра (на другому). Серед інтер'єрів відрізнялися архітектурним обрамленням актовий зал і парадні сходи. У 90-х рр. 19 ст. до основної будівлі був прибудований двоповерховий цегляний корпус, який поєднувався з ним переходом на другому поверсі. У глибині садиби в 1903-04 рр. був побудований неокласичний корпус гуртожитку. Побудований в стилі пізнього класицизму. Палац з парком знаходиться на пагорбі і відділений від прилеглих вулиць (Інститутській, Хрещатику і Грушевського) крутими схилами. Після революції привілейований навчальний заклад було закрито. Тут розміщувалися різні репресивні органи - ЧК, ДПУ, НКВС. У підвалах інституту загинули тисячі невинних - так звані "вороги народу". Палац, крім офіційних входів і виходів, мав ще підземний тунель, по якому тіла жертв вивозилися в ями Биківнянського лісу. На згадку про цей страшний час перед новим корпусом інституту встановлено пам'ятний хрест. На початку нацистської окупації у вересні 1941 р. тут був концтабір. У 1952-58 будівлю було реконструйовано і пристосовано під Жовтневий палац культури. Зараз тут діє Міжнародний центр культури і мистецтв, а також кінотеатр "Кінопалац".