У садибі, що належала з 1875 р. банкіру Всеволоду Рубінштейну, було два невеликих будинка. В кінці 1890-х років садибу придбав домовласник і цукрозаводчик Мойсей Борисович Гальперін, для якого побудували двоповерховий будинок у стилі венеціанського "палаццо". Гальперін походив із забезпеченої єврейської сім'ї. В кінці XIX ст. оселився в Києві. У 1899 р. був обраний членом Київського біржового комітету. Керував Скомороським, Ходорковським, Цибулевскім цукровими заводами. Був одружений на дочці відомого підприємця і благодійника Іони Зайцева Софії. Жертвував солідні суми на побудову Політехнічного інституту, на користь різних просвітницьких та лікувальних закладів, на Червоний Хрест, на спорудження пам'ятника Олександру II і т. д. Парадний вхід у житлові приміщення особняка був з боку нинішньої вулиці Грушевського. Боковий вхід, з сучасної Шовковичній, вів у службову частину, де розміщувалися контори та правління численних цукрових заводів Гальперіна. Тепер - приміщення постійних комітетів Верховної Ради України.