Житомирський обласний краєзнавчий музей, один з найстаріших музейних закладів України, був заснований у другій половині ХІХ ст. на хвилі загального підйому інтересу до вивчення природи та історії краю. Великі попередники сучасних музейників вперше згуртувалися у середині ХІХ ст. навколо Волинського губернського статистичного комітету. Започаткувала музейне зібрання у 1865 році невелика колекція мінералів, яка швидко зростала зусиллями вчених, краєзнавців і колекціонерів та зберігалася й експонувалася у публічній бібліотеці до 1911 року. Нині музей зберігає понад 150 тис. пам’яток природи, історії та культури краю. Найцікавіші серед них: речові пам’ятки з Райковецького городища ІХ – ХІІІ ст.; зразки одягу, килимів та ремісничих виробів Житомирського Полісся різних періодів; книги з бібліотеки Ганських-Жевуських; меморіальні речі видатних земляків. Окраса музею – зібрання західноєвропейського мистецтва ХУІ – початку ХХ століть. Художній відділ музею, створений у 1919 році, увібрав у себе частини націоналізованих приватних колекцій, серед яких найвідоміші волинські зібрання баронів де Шодуар (м. Житомир) та Ілінських-Стецьких з містечка Романів. Тут зосереджено твори провідних художніх шкіл Європи: Італії, Голландії, Фландрії, Франції, Австрії, Польщі. Музей проводить науково-краєзнавчі конференції та різноманітні науково-освітні заходи: уроки пам’яті, творчі зустрічі, тематичні вечори, літературно-мистецькі свята, працюють краєзнавчі гуртки, лекторії та кінолекторії.