Свірзький замок відноситься до яскравих творів оборонної архітектури галицької школи архітектури. Замок розташований на високому відособленому пагорбі. Круті схили, доповнені з півдня глибоким і широким ровом, надійно прикривали доступи до нього. Згадки про нього зустрічаються в архівних документах 1530 року, коли він належав благородному роду Свірзьких. Дата "1530" над головним дворовим порталом свідчить про час однієї з перебудов споруди. Під час українсько-польської війни в 1648-1654 рр. замок не раз захоплювали козацькі загони, а в 1648 р. - спалили татари. Але вже в 1672, під час походу турків на Львів, він витримав турецьку облогу. Під час другого походу турків Свірзький замок знову вистояв. У внутрішньому дворі можна побачити великий колодязь, з якого брали воду під час облоги. Згідно із старовинною легендою, в цьому колодязі за зраду втопили дівчину. Її привид досі живе в замку. Від первинної споруди замку збереглися лише стіни нижніх ярусів. В процесі численних реконструкцій планування кімнат замку було змінене, перебудовані інші приміщення. Під час реставрації 1975-1983 рр. були відновлені білокам'яні портали в проїзді центральної вежі, перекладені кам'яні сходи і бордюри, замінені перекриття в приміщеннях господарського двору.