Тустань - староруський оборонний комплекс, митниця і місто-фортеця, залишки якого знаходяться в Карпатських горах. У І тис. до н. э. на скельній групі Камінь існувало язичницьке святилище древніх племен, які проживали в цьому краю в епоху бронзи. На скелі Камінь учені знайшли 270 петрогліфів. Найчастіше серед них зустрічалися солярні знаки - символи дохристиянського бога сонця. З другої половини 9 до середини 13 ст. на скелях існував могутній дерев'яний замок Тустань, побудований племінною знаттю білих хорватів. Центральна частина укріплень площею 3 гектари розміщувалася на скельній групі висотою 40 метрів. Тустань була важливим стратегічним пунктом і входила в єдину систему Карпатської (Угорської) лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі, а пізніше і Галицько-Волинського князівства. У 1241 році Тустань була знищена монголо-татарами під час нашестя Батия. Пізніше місто-фортеця Тустань згадується в літописі краківського історика Яна Длугоша і хроніці Янка з Чарнкова. В грамоті папи римського Бонифация IX (1390) Тустань згадується як прикордонна фортеця, через яку сіль, здобута в Дрогобичі і його околицях, експортувалася в Закарпаття і Угорщину. Остання письмова згадка про Тустань як про митний пункт датується 1565 р. Починаючи з 18 століття розвалини фортеці Тустань починають відвідувати мандрівники і туристи. Для них місцевими жителями навколишніх поселень створюються різні оповідання і легенди про історію фортеці і її занепад. На скельній групі Камінь і сьогодні збереглися близько 4000 пазів і врубів, зроблених в скелі. На північній стороні великого крила Урицьких скель археологи виявили кілограм наконечників стріл для луків і арбалетів. Крім того, виявилися залишки одиничних поховань, склепів, печери, сходи, підскельні коридори, колодязь і дві цистерни для води. Висотна структура наскальної забудови, наземні оборонні стіни висотою 15 метрів, п'ятиповерховий житловий комплекс 13 ст. з висотою поверхів 3,5-4 метри, складна система водозабезпечення (колодязь, видовбаний в скелі, а також дві цистерни) свідчать про високий рівень староруської будівельної техніки. У с. Урич також розташований музей історії Тустани.