Сучасний міст Метро в Києві - це багатопрогоновий міст арочно-консольної системи, виконаний із збірного залізобетону, опори якого стоять на опускних колодязях. Міст являє двох'ярусне спорудження: верхній ярус призначений для пересування поїздів метро, ​​а нижній - для руху автотранспорту. Довжина мосту Метро складає 700 метрів, а прольоти між опорами - 60 метрів. Він забезпечує доступ з правобережної частини Києва в лівобережні райони, в тому числі і в житловий масив Русанівка. Історія мосту Метро в Києві досить довга і не менш цікава. У 1853 році було зведено перший капітальний міст через Дніпро - Ланцюговий, саме він став прабатьком мосту Метро в Києві. У 1920 році білополяки підірвали одну з опор цього мосту, а так як він був ланцюговим, то зруйнована опора потягнула за собою й інші. За розробку проекту відновлення мосту взявся Є.О. Патон. Зберігши систему ланцюгів, він замінив кам'яні конструкції металевими, зробивши їх більш високими, відповідно були підняті і прольоти. Новий міст, названий на честь Євгенії Бош, теж наказав довго жити, його зруйнували під час другої Світової війни. Розробкою проекту моста Метро зайнялися в 40-х роках 20 століття. Збудувати його вирішили на місці підірваного. Метою зведення мосту Метро було в основному розширення функцій метрополітену, тому на етапі планування не було враховано щорічне збільшення автомобільного транспорту. Тому виникла ідея побудувати міст, призначений для поїздів метро і одночасно для автотранспорту. Було запропоновано зробити міст двоярусним, додавши ще смуги для руху автомобілів з метою збільшення машинопотоку. Після проведених розрахунків надійшла вказівка, що подорожчання будівництва мосту має бути мінімальним, що й пояснює вузькі смуги руху і досить незручний під'їзд до мосту. Відкриття моста Метро в Києві відбулося 5 листопада 1965 до річниці революції. У 90-х роках 20 століття була проведена часткова реконструкція проїжджої частини.