Комплекс споруд (кірп.) діючого жіночого православного монастиря Св. Миколая. До складу комплексу входять церква, келії, дзвіниця, огорожа з баштами (17 ст.) Та старовинна винокурня. Як свідчить Мукачівська літопис, князь Федір Корятович прибув з Подолії в Угорську Русь в літо 1339 на службу до угорського короля Кароля I, який віддав йому у володіння Мукачівську домінію. На Чернечій горі на березі річки Латориця князь Федір Корятович збудував дерев'яну церкву і невеликий корпус для ченців. Під час війни між австрійськими Габсбургами та трансільванськими князями в 1537 році Мукачівський монастир був зруйнований, тоді й загинула велика частина монастирських документів та архівів. З того 1664 і до 1946 року монастир перебував у віданні католицького чернечого ордену василіан. З 1946 р. монастир стає жіночим і отримує в дар старовинну чудотворну Володимирську ікону Божої Матері. Цей кам'яний монастир побудований в 1766-1772 (архітектор Дмитро Рац), а велична Свято-Миколаївська церква в 1798-1804. У монастирі зберігаються ікона Божої Матері, Скоропослушниця, Іверська ікона Божої Матері, привезена з гори Афон, і рака з частиною мощів преподобного Мойсея Угрина, а також є безліч частинок мощів інших угодників Божих.