Заповідник Поліський утворений в 1968 році на території Овруцького та Олевського районів Житомирської області для охорони, вивчення природного біологічного спадщини Волинського Полісся. Площа - 20 104 га. Являє собою типову ділянку Полісся, розташовану на межиріччі річок Уборть і Свідовка. Його поверхня - це чергування відносно високих піщаних гряд, валів і дюн з зниженнями, зайнятими сфагнові болотами. Природну незайманість заповідника порушують ділянки, де більше 50-ти років тому проводилися вирубки лісу, і глибокі меліоративні канави (протяжністю близько 7 км), вириті в часи буму осушувальної меліорації в Україну. Основними деревними породами є сосна, береза ​​та вільха. Чверть території заповідника - болота і заболочені ліси. Тут ростуть 604 види вищих судинних рослин, 139 видів мохів, десятки видів лишайників, грибів та водоростей. Серед безлічі рідкісних рослин найбільш цінним видом вважається рододендрон або азалія понтійська. Це найдавніша рослина, яка відома ще з часів дольодовикового періоду. Поліські ліси багаті ягодами та грибами. Місцеві жителі збирають білі гриби, лисички і грузді, а також чорницю, брусницю, малину, суницю, ожину і, звичайно, королеву боліт - журавлину. У лісах заповідника мешкають лосі, козулі, олені, кабани, вовки, рисі, лисиці, куниці, бобри, зайці та білки.