Назва: місто Конотоп Статус: місто, районний центр Сумської області України. Розташування: на річці Єзуч, за 129 км від обласного центру. Населення: 93 254 Площа: 103 км² Водойми: річки Єзуч, Конотопка, Липка, Кукілка. Рік заснування: 1635 Історична довідка: Точний рік появи Конотопа, на жаль, і досі залишається невідомим, але історики вважають, що місто існувало ще до навали монголо-татар, як прикордонне містечко Сіверського князівства. Конотоп 17 століття - це невеличке містечко, обнесене земляним валом і палісадом, розташоване на лівому грузькому березі річки Єзуч. У цій своєрідній фортеці було троє воріт: Путивльські, Попівські і Підлипненські. З 1796 року Конотоп - повітове містечко Малоросійської, а з 1802 року - Чернігівської губерній. У середині 19 століття Конотоп являв собою типову провінцію царської Росії. Важливе значення для подальшого господарського і культурного розвитку Конотопа мала побудова у 1868 - 1869 рр. Курсько-Київської залізниці, яка з'єднала місто з великими центрами країни. У ті ж роки в місті збудовано вокзал, паровозне депо та залізничні майстерні. До кінця 19 століття в Конотопі також було побудовано пивоварний, чавуноливарний, три цегельні заводи, майстерню для ремонту сільськогосподарських машин, паровий млин для переробки зерна та кілька інших невеликих підприємств харчової промисловості. У різні часи через Конотоп проходили творчі та життєві шляхи таких відомих літераторів, як Т.Г.Шевченко, Григорій Квітка-Основ'яненко (творчо відобразив самобутність міста у своєму широко відомому творі "Конотопська відьма"), видатний російський письменник Микола Гоголь (який яскраво змалював побут та звичаї мешканців Конотопа у повісті "Пропала грамота"), класик білоруської літератури Ф.К.Богушевич, Іван Франко, Леся Українка, Марко Вовчок, Ганна Барвінок, Пантелеймон Куліш, Володимир Маяковський і ще багато інших видатних людей у своїх творах знайшли місце для Конотопщини, її людей, звичаїв. Конотоп сьогодні – сучасне промислове місто з багатою та цікавою історією.